Природно-заповідний фонд

 

 

Перелік охоронних об'єктів ВОКСЛП «Віноблагроліс»

PZF

Заповідна справа - одна з найважливіших складових природоохоронних на­ук і природоохоронної діяльності. Вона відіграє важливу роль у розробці теоретичних засад та практичному вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, спільнот, суспільства. Особливе природоохоронне, соціальне та економічне значення заповідної справи було підкреслене рішеннями конференцій ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоханесбурзі (2002 р.), де її розви­ток визначено як один із напрямків досягнення сталого розвитку.

Згідно Закону України “Про природно-заповідний фонд України” до природ­но-заповідного фонду України належать:

 - природні території та об’єкти — природні заповідники, біосферні заповідни­ки, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об’єкти — ботанічні сади, дендроло­гічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологіч­ні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місце­вого значення.

 Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

 - заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палео­нтологічні та карстово-спелеологічні;

пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідроло­гічні та геологічні.

      Природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи зага­льнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

      Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установа­ми міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному ста­ні найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологі­чного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

      Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, націона­льних природних парків з включенням до їх складу територій та об’єктів природно- заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глоба­льної мережі біосферних заповідників.

      Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культур­но-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природ­них комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, істо- рико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

      Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними уста­новами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а та­кож забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

      Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило, без вилучення зе­мельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користува­чів.

      Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збережен­ня і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

      Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

      Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відо­кремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естети­чне значення, з метою збереження їх у природному стані.

      Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилучення земельних діля­нок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського вико­ристання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, по­повнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освіт­ньої роботи.

      Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучають­ся з господарського використання і надаються ботанічним садам у порядку, встано­вленому цим Законом та іншими актами законодавства України

      Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціаль­но створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого викорис­тання.

      Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарсько­го використання і надаються дендрологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

      Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо- виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тва­рин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

      Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарсько­го використання і надаються зоологічним паркам у порядку, встановленому цим За­коном та іншими актами законодавства України.

      Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються най­більш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і викорис­тання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

      Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами.

      Оголошення парків-пам’яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилу­ченням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      В зв’язку із сильним антропогенним навантаженням проблема збереження при­роди Поділля, раціонального використання природних ресурсів стає все більш акту­альною для Вінниччини.

Одним із заходів у справі охорони навколишнього природного середовища є створення заповідних територій та об'єктів.

      В області під охороною знаходиться 338 територій та об’єктів загальнодержав­ного і місцевого значення, які займають площу 23841,3 га, що становить 0,89% від загальної площі області.

      Якщо проаналізувати динаміку зміни мережі територій та об’єктів природно- заповідного фонду області, то простежується збільшення площі заповідних терито­рій в 5 разів порівняно з 1978 роком. Проте, Вінниччина займає одне з останніх місць в Україні по відсотковому співвідношенню площі об’єктів ПЗФ до загальної площі області (табл.):

РІК Кількість об’єктів Площа, га % до площі області
1978 135 4714 0,17
1986 320 8907 0,35
1989 320 9193,2 0,4
1993 311 18600 0,7
1996 325 18820,79 0,7
2000 339 20624,69 0,78
2003 336 23763,54 0,89
2005 338 23841,3 0,89

Станом на 01.12.05 р. кількість та площа існуючих територій та об’єктів ПЗФ за категоріями по області представлена наступною таблицею:

п/п

Категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду Кількість Площа
1. Заповідники природні відсутні -
2. Заповідники біосферні відсутні -
3. Національні природні парки відсутні -
4.

Заказники загальнодержавного значення

ландшафтні

ботанічні

лісові

загально-зоологічні

21 13550,7
4 1208
14 7956
1 295
2 4091,7
5.

Пам’ятки природи загальнодержавного значення комплексні ботанічні

загально-зоологічні

геологічні

10 322
2 143
2 12,5
2 69
4 97,5
6. Парки пам’ятки садово-паркового мистецтва за­гальнодержавного значення 11 393,57
Разом об’єктів загальнодержавного значення 42 14266,27
7.

Заказники місцевого значення ландшафтні ботанічні лісові

загально-зоологічні

орнітологічні

гідрологічні

комплексні

69 8147,25
12 1205,6
37 4766,25
6 87
2 630,3
2 208
9 470,1
1 780
8.

Пам’ятки природи місцевого значення комплексні ботанічні

загально-зоологічні

гідрологічні

геологічні

172 323,38
1 0,5
93 233,42
4 77,8
60 1,11
14 10,55
9. Парки пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення 25 369,2
10. Заповідні урочища 30 735,2
Разом об’єктів місцевого значення 296 9575,03
Всього об’єктів ПЗФ 338 23841,3

Як показує таблиця на Вінниччині відсутні території та об’єкти природно- заповідного фонду вищого рангу (біосферні, природні заповідники, національні пар­ки), які б мали статус юридичної особи.

Існуюча мережа природно-заповідного фонду Вінницької області не забезпечує в достатній мірі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

З метою формування елементів регіональної екомережі держуправлінням еко- ресурсів з залученням науковців в області проводиться обстеження степових фіто­ценозів на півдні області. В результаті проведених досліджень виявлено ряд ділянок степової рослинності, на яких зростають види, занесені до Червоної книги України, а також рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України, які на даний час залишаються поза охороною.

З огляду на інтенсивність використання природних ресурсів, першочерговим завданням є заповідання обстежених ділянок. Це значно підвищує флористичну, фі- тоценотичну рідкісність та репрезентативність природно-заповідної мережі області.

Проводяться дослідження по виявленню цінних в науковому плані геологічних, гідрологічних, ландшафтних ділянок, а також територій де мешкають рідкісні та зникаючі види тварин.

Реєстр видано за ініціативи Державного управління екології та природних ре­сурсів у Вінницькій області за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Рекомендується для використання, як довідковий посібник, в практичній при­родоохоронній роботі державних і громадських природоохоронних організацій, установ, навчальних закладів.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду викладена в розрізі районів відповідно до діючої класифікації.