Перелік охоронних об’єктів ВОКСЛП «Віноблагроліс»

Заповідна справа – одна з найважливіших складових природоохоронних на­ук і природоохоронної діяльності. Вона відіграє важливу роль у розробці теоретичних засад та практичному вирішенні проблем збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, підтримці екологічної рівноваги у природі, формуванні світоглядних орієнтирів людини, спільнот, суспільства. Особливе природоохоронне, соціальне та економічне значення заповідної справи було підкреслене рішеннями конференцій ООН в Ріо-де-Жанейро (1992 р.) та Йоханесбурзі (2002 р.), де її розви­ток визначено як один із напрямків досягнення сталого розвитку.

Згідно Закону України “Про природно-заповідний фонд України” до природ­но-заповідного фонду України належать:

– природні території та об’єкти — природні заповідники, біосферні заповідни­ки, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об’єкти — ботанічні сади, дендроло­гічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

– заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологіч­ні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місце­вого значення.

Залежно від походження, інших особливостей природних комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхідного режиму охорони:

– заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палео­нтологічні та карстово-спелеологічні;

– пам’ятки природи поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідроло­гічні та геологічні.

      Природні заповідники – природоохоронні, науково-дослідні установи зага­льнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

      Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установа­ми міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному ста­ні найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологі­чного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів.

Біосферні заповідники створюються на базі природних заповідників, націона­льних природних парків з включенням до їх складу територій та об’єктів природно- заповідного фонду інших категорій та інших земель і належать до всесвітньої глоба­льної мережі біосферних заповідників.

Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культур­но-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природ­них комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, істо- рико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

      Регіональні ландшафтні парки є природоохоронними рекреаційними уста­новами місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а та­кож забезпечення умов для організованого відпочинку населення.

      Регіональні ландшафтні парки організовуються, як правило, без вилучення зе­мельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користува­чів.

      Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збережен­ня і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

Пам’ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.

      Оголошення пам’яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      Заповідними урочищами оголошуються лісові, степові, болотні та інші відо­кремлені цілісні ландшафти, що мають важливе наукове, природоохоронне і естети­чне значення, з метою збереження їх у природному стані.

      Оголошення заповідних урочищ провадиться без вилучення земельних діля­нок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

      Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського вико­ристання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, по­повнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освіт­ньої роботи.

      Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучають­ся з господарського використання і надаються ботанічним садам у порядку, встано­вленому цим Законом та іншими актами законодавства України

      Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціаль­но створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого викорис­тання.

      Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарсько­го використання і надаються дендрологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

 Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо- виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тва­рин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.

Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарсько­го використання і надаються зоологічним паркам у порядку, встановленому цим За­коном та іншими актами законодавства України.

 Парками-пам’ятками садово-паркового мистецтва оголошуються най­більш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і викорис­тання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами.

Оголошення парків-пам’яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилу­ченням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів.

В зв’язку із сильним антропогенним навантаженням проблема збереження при­роди Поділля, раціонального використання природних ресурсів стає все більш акту­альною для Вінниччини.

Одним із заходів у справі охорони навколишнього природного середовища є створення заповідних територій та об’єктів.

В області під охороною знаходиться 338 територій та об’єктів загальнодержав­ного і місцевого значення, які займають площу 23841,3 га, що становить 0,89% від загальної площі області.

Якщо проаналізувати динаміку зміни мережі територій та об’єктів природно- заповідного фонду області, то простежується збільшення площі заповідних терито­рій в 5 разів порівняно з 1978 роком. Проте, Вінниччина займає одне з останніх місць в Україні по відсотковому співвідношенню площі об’єктів ПЗФ до загальної площі області (табл.):

Станом на 01.12.05 р. кількість та площа існуючих територій та об’єктів ПЗФ за категоріями по області представлена наступною таблицею:

Як показує таблиця на Вінниччині відсутні території та об’єкти природно- заповідного фонду вищого рангу (біосферні, природні заповідники, національні пар­ки), які б мали статус юридичної особи.

Існуюча мережа природно-заповідного фонду Вінницької області не забезпечує в достатній мірі збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.

З метою формування елементів регіональної екомережі держуправлінням еко- ресурсів з залученням науковців в області проводиться обстеження степових фіто­ценозів на півдні області. В результаті проведених досліджень виявлено ряд ділянок степової рослинності, на яких зростають види, занесені до Червоної книги України, а також рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України, які на даний час залишаються поза охороною.

З огляду на інтенсивність використання природних ресурсів, першочерговим завданням є заповідання обстежених ділянок. Це значно підвищує флористичну, фі- тоценотичну рідкісність та репрезентативність природно-заповідної мережі області.

Проводяться дослідження по виявленню цінних в науковому плані геологічних, гідрологічних, ландшафтних ділянок, а також територій де мешкають рідкісні та зникаючі види тварин.

Реєстр видано за ініціативи Державного управління екології та природних ре­сурсів у Вінницькій області за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Рекомендується для використання, як довідковий посібник, в практичній при­родоохоронній роботі державних і громадських природоохоронних організацій, установ, навчальних закладів.

Мережа територій та об’єктів природно-заповідного фонду викладена в розрізі районів відповідно до діючої класифікації.